КЛАС -                                                                    ДАТА -

Урок 1

ТЕМА:   Вступ. Історичний аспект  Виникнення держави

Мета: пояснити учням особливості навчального курсу «Правознавство», формувати зацікавленість учнів у вивченні курсу, ознайомити учнів з підручником та його структурою, дати учням уявлення про теорії походження держави та відмінності державного та додержавного періодів існування людського суспільства.

Обладнання: підручник, схеми «Види суспільних відносин», «Історичні типии держави», «Теорії походження держави».

Основні поняття: суспільство, суспільні відносини, історичні типи держави.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Визначення організаційно-дисциплінарних вимог до учнів з боку вчителя (вимоги вчителя до учнів, порядок ведення робочих зошитів тощо).

Первинне ознайомлення з підручником* (структура підручника, методичний апарат, система виділень, система запитань та завдань у тексті та після параграфів).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

• Пригадайте з курсу історії або висловіть власне припущення: чи завжди існували держава і право? За підсумками відповідей учитель робить висновок про те, що держава і право пройшли значний історичний шлях.

Учитель повідомляє тему уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Суспільні відносини

Учням пропонується ознайомитися з фотографіями на с. 5–6 підручника та запропонувати назви для груп, які зображено на фотографіях (відповідно табун коней, зграя вовків, група учнів, клас) Коментуючи запропоновані назви, звертаємо увагу на те, що групами живуть чимало тварин, птахів, інших живих істот, проте лише щодо сукупності людей ми вживаємо поняття «суспільство» і, відповідно, «суспільні відносини».

Завдання

Користуючись схемою «Види суспільних відносин» (с. 6 підручника), наведіть приклади відносин різних видів, бажано таких, в яких вам доводилося брати участь.

Влада й соціальні норми у первинному та державному суспільстві

Бесіда

Бесіда зі складанням порівняльної таблиці «Додержавне (первісне) суспільство та держава» (якщо часу бракує, можна заповнити лише частину рядків таблиці, а решту учні заповнюватимуть удома).

1. Якими були перші колективи людей розумних?

2. Які знаряддя праці використовували первісні люди? Якими були їх перші заняття?

3. Як здійснювалося управління колективами первісних людей?

4. Які характерні ознаки економіки первісного суспільства?

5. Висловіть припущення, коли і внаслідок чого з’являється держава.

6. Як змінилася система управління суспільством після появи держави?

7. Які характерні ознаки держави ви знаєте? Теорії походження держави

Матеріал розглядається оглядово за наявності часу.

Розповідь вчителя

Розповідь вчителя з використанням схеми «Теорії походження держави» (с. 8 підручника).

Історичні типи держави та її історична перспектива

Розповідь вчителя

Повідомлення назв історичних типів держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична. Робота учнів у малих групах

Визначити характерні ознаки держави певного типу (рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної) на основі відомого їм матеріалу з історії, літератури, географії тощо та матеріалу підручника, а також визначити, якому типу держави відповідають ілюстрації на с. 9, 10, 11 підручника.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда1. Назвіть основні відмінності додержавного суспільства та держави.

2. Назвіть основні історичні типи держави та їх основні ознаки.

3. Назвіть відомі вам теорії походження держави (якщо матеріал подано на уроці).

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал § 1 підручника.

2. Найбільш підготовленим учням поміркувати над теоріями походження держави та визначитися, яку з них вони вважають найбільш переконливою, підготувати аргументи на її захист.

КЛАС - 10                                                                             ДАТА -

Урок 2

ТЕМА:    Держава. Теорії виникненя держави

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про державу, її ознаки та функції; визначити особливості державної влади.

Обладнання: схеми «Ознаки держави», «Функції держави», «Види влади».

Основні поняття: держава, суверенітет, функції держави.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів                                                                                             

Завдання

1. Складіть порівняльну таблицю «Додержавні суспільства та держави».

2. Наведіть приклади різних суспільних відносин, в яких вам доводилося брати участь.

3. Визначте, яку з теорій походження держави ви вважаєте найбільш обґрунтованою. Наведіть аргументи на користь цієї теорії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття та ознаки держави

Фронтальна бесіда

На основі знань учнів, здобутих під час вивчення історії України та всесвітньої історії. Учні мають сформулювати визначення поняття «держава» і зробити висновок про причини виникнення держави.

Робота з підручником

Ознайомитися з визначенням поняття «держава» у підручнику.

Учителеві варто звернути увагу на те, що сучасна держава є не лише механізмом примусу, як зазначалося в курсі історії, але й насамперед механізмом регулювання відносин між членами суспільства.

Держава — це особлива форма організації суспільства за допомогою спеціального апарату управління, який захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою примусу.

Робота в групах

Уявіть себе екіпажами міжпланетних кораблів, які наближаються до планети, де виявлено суспільство розумних істот, подібних до людей. Після висадки на планеті дослідникам необхідно визначити, чи існує на планеті держава. Запропонуйте ознаки, за якими ми можемо зробити висновок про наявність тут держави.

Підбиття підсумків групової роботи

Обов’язкові ознаки держави:

• державний суверенітет;

• наявність системи права;

• наявність апарату публічної влади;

• наявність податкової та фінансової системи;

• наявність апарату примусу;

• наявність території, обмеженої кордонами та поділ населення за територіальною ознакою.

Факультативні ознаки держави:

• збройні сили (армія);

• державні символи (герб, гімн, прапор, державний девіз);

• державна мова;• власна грошова система.

Функції держави

Міні-лекція з використанням схеми «Функції держави»

Функції держави — це основні напрями її діяльності.

Класифікація функцій держави

1. За сферою діяльності (спрямуванням):

а) внутрішні;

б) зовнішні.

2. За часом дії:

а) постійні;

б) тимчасові.

3. За значенням:

а) основні;

б) неосновні.

Поняття «влада» та її види

Бесіда

1. Чи доводилося вам стикатися з ситуацією, коли вам чи іншим людям хтось нав’язував свою волю?

2. Чому одні люди могли нав’язувати свою волю іншим?

3. Які види влади, на вашу думку, можна виділити? Влада — можливість і здатність людини (групи людей) здійснювати свою волю, нав’язуючи її в разі потреби іншим людям, суспільству.

Види влади (схема на с.18 підручника) — сімейна, духовна, економічна, політична, державна тощо.

ІV. Закріплення знань учнів

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал § 2 підручника.

2. Підібрати в засобах масової інформації повідомлення про виконання державою певних функцій та визначити, до якої групи функцій держави вони належать.

КЛАС - 10                                                    ДАТА -

Урок 3

ТЕМА:   Державний лад. Загальна характеристика державної влади.  

Мета: ознайомити з поняттям «державний лад» (форма держави) та її складовими, формувати вміння учнів визначати форму держави; виховувати повагу до демократичного устрою держави.

Обладнання: схема «Форма держави», картки з поняттями «Держава», «Монархія», «Республіка»

Основні поняття: форма держави, монархія, республіка, федерація, унітарна держава, демократія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

Завдання

1. Наведіть приклади виконання державою своїх функцій.

2. Спробуйте класифікувати функції держави.

3. Назвіть ознаки держави та поясніть, чому деякі з них віднесено до факультативних.

4. Складіть схему «Види функцій держави».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

• Як, на вашу думку, чи є в різних держав спільні та подібні ознаки? Наведіть відповідні приклади.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Форма держави

Робота зі схемою

Вчитель пояснює складові поняття «Форма держави» за допомогою схеми. Форма правління

Бесіда

Бесіда з використанням схеми (с. 20 в підручнику) та з опорою на знання,

здобуті під час вивчення курсів історії.

1. Пригадайте, як управляли державою в Давній Греції та Давньому Римі.

2. Що означає поняття «республіка»?

3. Що таке монархія?

4. Коли та як на зміну абсолютним монархіям у Великобританії та Франції прийшли обмежені монархії?

5. Чим обмежена монархія відрізняється від абсолютної?

Пояснення вчителя

Типи монархій (деспотична, теократична, дуалістична, парламентарна), республік (парламентська, президентська, мішана) та основні ознаки кожної з них Форма державного (територіального) устрою

Розповідь вчителя з використанням схеми

Розповідь вчителя з використанням схеми (с. 20 в підручнику) — поняття «унітарна держава», «федерація», «конфедерація».

Унітарна (проста) держава — форма державного устрою, за якої адміністративно-територіальні одиниці держави не мають ознак державного суверенітету.

Основні ознаки унітарної держави:

• жодна складова унітарної держави не має ознак суверенітету;

• в державі існує єдина система державних, зокрема судових та правоохоронних органів;

• єдина конституція та система законодавства, які діють на всій території держави;

• єдине громадянство, не існує громадянства окремих територіальних одиниць; • суб’єктом міжнародного права є лише держава загалом, тобто в міжнародних відносинах може брати участь лише держава.

Федерація (від латинського foederatio — союз, об’єднання) — це складна держава, яка являє собою союз ряду державних утворень, що мають певну політичну самостійність.

Конфедерація — різновид складної держави, що являє собою тимчасовий союз суверенних держав, які об’єдналися для досягнення спільної мети у певній сфері.

Імперія (від латинського imperium — влада, панування) — форма складної держави, в якій частина території приєднана та/або утримується в складі держави насильницьким шляхом.

Форма політичного (державного) режиму

Розповідь вчителя з використанням схеми

Розповідь вчителя з використанням схеми «Види державно-політичних режимів». «Мозковий штурм»

Які ознаки, на вашу думку, характерні для демократичного правління?

V. Закріплення матеріалу

1. Опрацювати поняття, вивчені на уроці (форма держави, монархія, рес-

публіка, імперія, федерація, конфедерація, унітарна держава, демократія).

2. Розв’язання задач з визначення форми держави.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал § 3 підручника.

КЛАС - 10                                       ДАТА -

Урок 4

ТЕМА:  ОСОБА. СУСПІЛЬСТВО. ДЕРЖАВА.

Мета: з’ясувати співвідношення понять «Особа — Людина — Громадянин —

Громадянство»; сприяти усвідомленню учнями важливості належності до громадянства та виховувати почуття гордості за належність до українського громадянства.

Обладнання: Конституція України; схема «Статус осіб на території України».

Основні поняття: людина, особа, громадянин, громадянство.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнівГрупова робота

Пропонуємо учням в групах розв’язати задачі з визначення форми держави.

1. Країна складається з п’яти провінцій, в кожній з яких діє виборний орган, який вирішує питання місцевого значення. Глава держави — імператор, який призначає прем’єр-міністра та членів уряду. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, нижня палата якого обирається раз на чотири роки. Одна з провінцій двадцять років тому булла захоплена під час збройного конфлікту, і з того часу в ній точаться постійні, часом збройні, сутички з представниками місцевого населення, яке вимагає незалежності своєї землі.

2. Законодавчу владу в країні представляє парламент, що обирається за пропорційною системою на загальних виборах строком на 7 років. Уряд очолює голова Ради міністрів, який призначається Президентом за згодою парламенту. Міністрів призначає Президент за пропозицією голови Ради міністрів. До складу судової системи входять загальні суди, адміністративні суди та Конституційний суд. Країна поділяється на департаменти, в кожному з яких є представник центрального уряду, призначений Президентом та обраний населенням орган місцевого самоврядування, — рада.

3. Країна поділяється на провінції, райони та підрайони. У кожній провінції діє призначений урядом країни губернатор, який зобов’язаний проводити в життя рішення центрального органу, а також реалізовувати більшість рішень органів місцевого самоврядування. Конституція затверджена загальнонародним референдумом. Парламент — Національні збори — на спеціальному засіданні обирає Президента держави. Уряд формується Президентом, але має отримати підтримку парламенту, перед яким в подальшому несе відповідальність. У країні діють Конституційний, апеляційний та інші суди.

4. Конгрес та Президент обираються на загальних виборах. Президент має право розпустити Конгрес, особисто формує та очолює уряд. До судової влади належать Верховний суд та спеціалізовані суди, а також суди провінцій. До складу держави входять 12 провінцій та федеральний округ. У кожній з провінцій прийнято власну конституцію та закони, які не суперечать Конституції держави в цілому.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

Висловіть своє судження, чи відрізняються правове положення, права та обов’язки:

а) корінного жителя Одеси та аборигена-дикуна, що живе зі своїм племенем у джунглях Африки;

б) корінного киянина та польського дипломата, який працює у посольстві своєї держави в Україні.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Людина — Індивід — Особистість — Особа – Громадянин

Евристична бесіда з елементами міні-лекції

1. Хто з вас має молодших братів чи сестер?

2. Чи можна уже у момент народження визначити, що дитина, яка народилась, — людська істота? За якими ознаками?

3. Пригадайте з курсу біології, як називають людську істоту латиною.

4. Як на уроках історії називали людей, що виокремилися з тваринного світу.

5. Які зміни відбуваються в дитині впродовж її зростання, які нові риси вміння в неї з’являються?

6. Чи можливі ці зміни без людського оточення, без людського суспільства?

Обговорення висловлених думок (з використанням прикладів з книги та мультфільму «Мауглі», малюнок на с. 29 підручника).

Робота з таблицею

Заповнення порівняльної таблиці «Людина — індивід — особистість —

особа — громадянин» (окрім останнього рядка). Поняття громадянства

Розповідь вчителя

Г ромадянство — це юридично визначений, стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок між особою і певною державою, що визначає їхні взаємні права та обов’язки.

Коментар учителя

а) юридична визначеність — регулювання відносин між особою та державою нормативними актами

б) стійкість та необмеженість в часі та просторі — збереження протя-

гом тривалого часу незалежно від місця перебування.

Апатрид — особа, яка не має громадянства.

Біпатрид — особа, яка має два чи більше громадянств.

Коментар учителя, в якому він наголошує на значенні часток «а», «бі» та кореня слова «апатрид».

Завдання

Висловіть думку щодо того, які права повинні мати іноземці, що перебувають на території нашої держави.

Робота з Конституцією України (ст. 26) Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Визначте, як Конституція України відповідає на це запитання. Правова та соціальна держава Робота в групах

Ознайомтеся з текстом підручника (відповідно п.4 або 5) та визначте основні ознаки правової та соціальної держави.

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 4 підручника та ст. 1, 26 Конституції України.

КЛАС - 10                                                                             ДАТА -

Урок 5

ТЕМА:      ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА.

Мета: визначити поняття «право», відмінності права від інших соціальних норм; ознайомити учнів з функціями та джерелами права, виховувати в учнів повагу до права та моралі та права, формувати вміння учнів порівнювати факти, поняття та події соціального буття.

Обладнання: схеми «Джерела права», «Види соціальних норм», «Способи систематизації права».

Основні поняття: соціальні норми, право, мораль, джерела права, нормативно-правовий акт.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів

1. Термінологічна розминка (громадянин, громадянство, апатрид, біпатрид, підданство).

2. Індивідуальне завдання на дошці.

3. Відтворити таблицю «Людина — індивід — особистість — особа — громадянин».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

Згадайте відомі вам ознаки держави.

Звертаємо увагу учнів саме на те, що однією з таких ознак є наявність системи права.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Право як особлива форма соціальних норм

Варіант 1. Евристична бесіда на основі запропонованих учням прикладів

Приклади:

1) дівчинка поступається місцем дідусеві в тролейбусі;

2) громадянин-власник автомобіля сплачує податок за свій транспортний засіб;

3) член партії сплачує членські внески;

4) працівник завчасно подав заяву про звільнення з роботи.

Питання для обговорення1. Що, на вашу думку, визначило поведінку кожної із зазначених осіб?

2. Чому люди діяли саме таким чином? Як назвати норми, які регулювали поведінку цих осіб?

3. Що спільного в усіх цих випадках?

Варіант 2. Робота з підручником

Пригадайте матеріал, який ви вивчали в практичному курсі правознавства в 9 класі, та визначте, якісоціальні норми регулюють дії людей в ситуаціях, зображених на ілюстраціях на с. 41 підручника.

Підсумок бесіди — визначення поняття соціальні норми та їх види.

Соціальні норми — правила (норми) загального характеру, які регулюють відносини в людському суспільстві та встановлені державою, суспільством, об’єднаннями громадян тощо. Види соціальних норм (схема на с. 40 підручника):

• за порядком та суб’єктом їх встановлення: релігійні, корпоративні, правові, норми моралі;

• за сферами соціального буття: економічні, культурні, естетичні, політичні, економічні.

Визначення та джерела права

Завдання

Пригадайте визначення права, яке ви вивчали в 9 класі, та назвіть ознаки об’єктивного права.

Ознаки права: загальна обов’язковість, формальна визначеність, встановлення винятково державою, охорона з боку держави, право є системою норм, регулювання лише найважливіших відносин, юридична відповідальність за порушення.

Розповідь вчителя з використанням схеми

«Джерела права» (с. 44 підручника)

Визначення джерел, які використовуються в Україні: нормативно-правовий акт, міжнародно-правовий акт, нормативний договір, правовий звичай — в окремих галузях права.

Систематизація законодавства

Розповідь вчителя

Інкорпорація законодавства — підготовка та видання зібрань та збірок законодавства за певними ознаками без внесення змін до змісту нормативних актів.

Консолідація законодавства — підготовка та видання укрупнених (консолідованих) нормативних актів, які мають той самий предмет регулювання, без внесення змін до змісту нормативних актів. Кодифікація законодавства — форма правотворчості, яка полягає в докорінній переробці чинних нормативних актів шляхом прийняття нових кодифікованих актів із суттєвою (часом докорінною) зміною змісту нормативних актів. V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання 1

Із пропонованого переліку оберіть ознаки, характерні для різних соціальних норм.

1. Встановлюються виключно державою.

2. Поступово складаються у свідомості людей, стають обов’язковими лише після того, як їх визнає більшість суспільства.

3. Визначають порядок відправлення різноманітних обрядів у церкві.

4. Встановлюються партіями та громадськими організаціями та регулюють відносини всередині цих організацій.

5. За порушення настає громадський осуд.

6. За порушення настає юридична відповідальність.

7. Мають загальнообов’язковий характер.

8. Регулюють практично всі відносини між людьми. Завдання 2

У пропонованих ситуаціях визначте, які види соціальні норми в них діють.

1. Пішохід порушив правила дорожнього руху — перейшов вулицю у невстановленому місті.

2 .Незважаючи на обіцянку, дівчина не прийшла на святкування дня народження подруги.

3. Прибічник православ’я відмовився вживати м’ясо під час посту.

4. Керівник профспілкового комітету запросив членів профспілки на збори.

5. Випускник школи звернувся до директора фірми з проханням прийняти його на роботу.

6. Учитель запропонував учневі, який зайшов до школи, зняти капелюха.

7. Члени первісної общини виконали ритуальний танок навколо зображення вогнища.

8. Уявіть, що всі соціальні норми зникли, та визначте можливі позитивні та негативні наслідки цієї події.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал § 5 підручника. 2. Підібрати приклади, коли соціальні відносини регулюються різними видами соціальних норм.

КЛАС - 10                                                                             ДАТА -

Урок 6

ТЕМА:  Система права та правова система

Мета: ознайомити учнів з системою права та правовою системою, формувати

вміння учнів аналізувати правові норми з точки зору їх структури.

Обладнання: схеми «Система права», «Правова норма».

Основні поняття: правовідносини, правоздатність, дієздатність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Термінологічна розминка

Поняття: право, соціальні норми, нормативно-правовий акт, правовий

звичай, правовий прецедент, систематизація законодавства.

Завдання

1. Порівняйте відомі вам види систематизації та наведіть приклади здійснення кожного з них.

2. Назвіть відомі вам джерела та порівняйте їх.

3. Наведіть приклади ситуацій, в яких діють різні види соціальних норм.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу з поточним закріпленням

Система права та система законодавства

Розповідь вчителя

Розповідь вчителя із застосуванням порівняння та використанням схем

на с. 49, 50 підручника.

Право (місто) — галузь права (міський район) — інститут права (вулиця) — норма права (будинок). Галузь права — сукупність правових норм, що регулюють суспільні

відносини в певній сфері, за допомогою певного методу правового регулювання.

Робота з таблицею

Пояснення поняття «методи правового регулювання» з використанням порівняльної таблиці. Правовий інститут — сукупність правових норм, які регулюють певний, чітко відокремлений вид суспільних відносин, певне явище суспільного життя.

Норма права — загальнообов’язкове правило поведінки, яке встановлене та підтримується державою. Робота з таблицею

Аналіз порівняльної таблиці «Система права та система законодавства»

(с. 51 підручника). Поточне закріплення

1. Дати визначення норми, інституту та галузі права.

2. Навести приклади норм права, які належать до різних галузей права.

Правова норма та її структура

Робота зі схемою

Робота зі схемою «Правова норма» (с. 51 підручника) та аналіз прикладів правових норми (ст. 57, 79 Конституції України).

Стаття 79. Перед вступом на посаду народні депутати України (гіпотеза — умови, за яких діє норма) складають перед Верховною Радою України присягу (диспозиція — безпосереднє визначення дій, які мають бути виконані)… Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата (санкція — наслідки невиконання вимог, визначених диспозицією). Повний — правило, безпосередньо викладена в правовій нормі.

Відсилочний — у нормі дається посилання на інші статті даного

нормативного акта, де міститься певне правило.

Бланкетний — у нормі дається посилання на інший нормативний акт,

де міститься певне правило.

Поточне закріплення

• Наведіть приклади норм права, з якими ви стикалися у своєму житті, та спробуйте визначити застосований в них спосіб викладу.

Види правових систем. Правові сім’ї

Групова робота

Ознайомитися з матеріалом про одну з основних правових сімей на с. 53–

54 підручника та заповнити відповідний стовпчик порівняльної таблиці. ІV. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал § 6 підручника.

КЛАС - 10                                                                 ДАТА -

Урок 7

ТЕМА:    Правовідносини. Види і суб’єкти правовідносин.

 Мета: формувати в учнів поняття «правовідносини», «правоздатність», «дієздатність», ознайомити учнів зі структурою правовідносин, формувати вміння аналізувати факти життя з позиції наявності правовідносин та можливості своєї участі в них.

Обладнання: схеми «Структура правовідносин», «Юридичні факти», картки з назвами «Правовідносини», «Правоздатність», «Дієздатність».

Основні поняття: правовідносини, правоздатність, дієздатність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Наведіть приклади відносин, які регулюються нормами права.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття, види правовідносини та їх структура

Учитель аналізує наведені приклади, вказавши, що в усіх цих випадках мають місце правовідносини.

Правовідносини — суспільні відносини, які регулюються нормами права. Робота в малих группах з використанням схем «Види правовідносин» (с. 56 підручника)

Проаналізувати одну із ситуацій, які було запропоновано на початку уроку, та визначити, до якого виду правовідносин належать наведені ситуації.

Запитання для розбору в групах

1. Скільки учасників брало участь у правовідносинах, які виникли в ситуації, про яку йдеться?

2. Які права та обов’язки мають учасники правовідносин?

3. В якій галузі виникли правовідносини, про які йдеться? Під час визначення виду правовідносин за розподілом прав та обов’язків між ними важливо звертати увагу не лише на кількість учасників правовідносин, а й на обсяг прав та обов’язків учасників правовідносин. Односторонніми є не ті правовідносини, в яких бере участь лише одна сторона, а ті, в яких один з учасників має лише права, а інший лише обов’язки.

Склад правовідносин

Робота в малих группах з використанням схеми «Склад правовідносин» (с. 57 підручника)

Завдання групам

Продовжити аналіз ситуацій.

1. Хто брав участь у подіях (є суб’єктом правовідносин)?

2. Чого стосувалися події (що є об’єктом правовідносин)?

3. Які права та обов’язки виникли чи змінилися/припинилися в учасників правовідносин?

4. Які події безпосередньо відбулися?

Коментар вчителя

Визначивши учасників ситуації, ви з’ясували суб’єктів правовідносин.

Те, щодо чого виникли правовідносини, є об’єктом правовідносин. Події,

які відбулися, права та обов’язки учасників правовідносин складають їх

зміст. У ч и т е л ь. Учасниками правовідносин можуть бути фізичні та юридичні особи. Фізична особа — людина.

Юридична особа — організація, створена та зареєстрована у встановленому законом порядку.

Правосуб’єктність — здатність фізичних чи юридичних осіб у встановленому порядку бути суб’єктами правовідносин (суб’єктами права), мати юридичні права та обов’язки. Правоздатність — здатність особи мати визначені законом права та обов’язки, брати участь у правовідносинах.

Дієздатність — можливість особи власними діями створювати, припиняти, змінювати юридичні права та обов’язки.

Юридичні факти

Робота в малих групах

Продовження роботи в малих групах з використанням схеми «Юридичні факти» (с. 60 підручника).

Запитання для розбору в групах

1. Які саме факти призвели до виникнення, припинення або зміни правовідносин?

2. До якого виду юридичних фактів вони, на вашу думку, належать?

Коментар вчителя

Юридичні факти — життєві обставини, внаслідок яких виникають, змінюються, припиняються правовідносини.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1. Дайте визначення поняття «правовідносини».

2. Назвіть елементи складу правовідносин.

3. Наведіть приклади правовідносин, в яких беруть участь юридичні та фізичні особи, та визначте в них елементи складу правовідносин.

4. У наведених прикладах визначте, у який спосіб проявилися правоздатність та дієздатність.

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал §§ 7–8 підручника.

КЛАС - 10                                                                             ДАТА -

Урок 8

ТЕМА:   Практичне заняття «Аналізуємо правові відносини»

Мета: формувати вміння учнів аналізувати реальні події з точки зору наявності

правовідносин та можливості своєї участі в них.

Обладнання: картки з описом ситуацій для аналізу.

Тип уроку: застосування здобутих знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація наявних знань

Запитання

1. Що таке правовідносини?

2. Які елементи включає в себе склад правовідносин?

3. Що є підставою для виникнення правовідносин?

4. На які види поділяються юридичні факти відносно волі суб’єкта?

5. На які види поділяються дії? До яких наслідків призводить кожний

з цих видів?

6. Доведіть, що правовідносини охоплюють всі сторони нашого життя.

ІІІ. Основна частина уроку

Групова робота

1. Проаналізуйте наведені ситуації.

2. Визначте, чи наявні в них правовідносини.

3. Визначте, до якого виду правовідносин вони належать.

4. Визначте склад правовідносин.

5. Визначте, які особи беруть участь у правовідносинах.

6. Визначте, хто з учасників правовідносин виявляє правоздатність та /або дієздатність.

7. Визначте юридичні факти, які описані в наведеній ситуації.

Ситуації для аналізу

1. Громадянин Н. прийшов до магазину «Електроніка» і звернувся до продавця В. з проханням допомогти вибрати персональний комп’ютер.

Отримавши консультацію, він сплатив 4500 грн та забрав придбаний  товар.

2. У м. Біла Церква Київської області відкрився новий районний палац реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Першими зареєстрували свій шлюб Марія Д. та Петро Т. Після реєстрації на них чекала приємна несподіванка: голова районної державної адміністрації вручив молодятам подарунок — телевізор. 3. Загальноосвітня школа м. Львова уклала угоду з фірмою «Місторемонт» про виконання ремонту в трьох класах школи. Через два місяці фірма здійснила запланований ремонт, а школа сплатила за договором зазначену суму.

4. Власник дачі уклав договір з будівельною фірмою щодо її ремонту. Ремонт було виконано протягом трьох місяців, і власник сплатив гроші готівкою.

5. У сім’ї В. народилася трійня. У зв’язку з цим обласна державна адміністрація надала сім’ї квартиру (раніше сім’я її винаймала), а адміністрація фірми, де працює мати, подарувала пральну машину та набори для немовлят.

6. Громадянин К. уклав договір з банком «Аваль» про отримання кредиту для придбання автомобіля. Після укладення договору та отримання грошей він купив автомобіль в автосалоні «Укравто».

7. Громадянин А. позичив громадянину Б. п’ятсот гривень.

8. Між трудовим колективом та керівництвом підприємства укладений колективний трудовий договір.

9. Громадянин В. був затриманий міліцією під час спроби викрасти автомобіль.

Завдання

За наявності часу пропонуємо учням додаткове завдання.

Визначте, які з зазначених осіб є фізичними, а які — юридичними особами. 1) 12-річний учень школи;

2) суддя Полтавського міського суду;

3) спеціалізована школа № 41 м. Харкова;

4) магазин «Фуршет» м. Чернігова;

5) 26-річний токар Кременчуцького автозаводу;

6) 44-річний головний лікар районної лікарні;

7) 38-річний підполковник СБУ;

8) управління з надзвичайних ситуацій Кіровоградської області;

9) дитяче аерокосмічне об’єднання «Сузір’я»;

10) двомісячна дитина.

V. Домашнє завдання

Повторити матеріал з теми.

КЛАС - 10                                                                  ДАТА -

Урок 9

ТЕМА:   ПОНЯТТЯ ПРАВОПОРЯДОК

Мета: формувати в учнів поняття «правосвідомість», «правопорядок», «законність», «дисципліна»; ознайомити учнів, чим відрізняються та як співвідносяться ці поняття.

Обладнання: схема «Гарантії законності».

Основні поняття: правосвідомість, правопорядок, законність, дисципліна.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

1. Пригадайте, з якими видами правил вам доводиться зустрічатися в житті.

2. Чи завжди всі, хто вас оточує, суворо дотримуються встановлених правил?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття «правопорядок» та «дисципліна»

Розповідь вчителя

Учитель наголошує на тому, що будь-яке суспільство зацікавлене у тому, аби встановлені державою, іншими суб’єктами правила виконувалися і було якомога менше їх порушень.

Розповідь вчителя про поняття «суспільний порядок», «правопорядок», «дисципліна». Суспільний порядок — стан суспільних відносин, який відповідає вимогам усього комплексу соціальних норм.

Правопорядок — система суспільних відносин, будь-яких інших дій, що мають правове значення і здійснюються в суспільстві відповідно до вимог норм права.

Дисципліна — своєчасне і неухильне дотримання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки у державному і суспільному житті.

Залежно від сфери діяльності суб’єктів суспільних відносин існують так види дисципліни:

• державна;

• партійних та громадських організацій; • фінансова;

• праці;

• виробнича;

• військова;

• навчальна;

• екологічна та інші.

Залежно від способу забезпечення:

• примусова;

• свідома.

Завдання

1. Висловіть свою думку щодо співвідношення понять «суспільний порядок» та «правопорядок». Яке з них більш загальне? Як пов’язано з ними поняття «дисципліна»?

2. Наведіть приклади, пов’язані з дотриманням чи недотриманням норм у різних видах дисципліни.

Групова робота

• Запропонуйте шляхи підтримання, посилення дисципліни та правопорядку в державі, школі, у вашому класі.

Законність та її гарантії

Робота зі схемою

Розповідь вчителя з використанням схеми «Гарантії законності» (с. 63 підручника). Принцип законності — точне і неухильне виконання всіх нормативно- правових актів, а також ефективний контроль за неухильним дотриманням норм права та притягнення винних у правопорушеннях до юридичної відповідальності.

Гарантії законності — умови, засоби і заходи, за допомогою яких забезпечується законність. Розрізняють економічні, ідеологічні, політичні, юридичні, громадські та міжнародні гарантії законності.

Вимоги законності:

• обов’язковість законів для всіх учасників правовідносин;

• верховенство закону;

• рівність усіх перед законом;

• невідворотність відповідальності за правопорушення.

Способи забезпечення законності:

• переконання; • заохочення;

• примус;

• профілактична діяльність.

Групова робота

1. Дайте оцінку рівня дотримання дисципліни, правопорядку та законності в нашій країні.

2. Чи потрібна навчальна дисципліна?

3. Запропонуйте механізми збереження дисципліни та правопорядку.

Правосвідомість

Міні-лекція

Поняття «правосвідомість», її елементи та види (з використанням схеми «Види правосвідомості»).

Правосвідомість — система поглядів, понять, уявлень, почуттів з при-

воду чинного права або ситуацій, що пов’язані з правом. Елементи правосвідомості:

• ідеологічні (правові знання, ідеї, уявлення, погляди, поняття, переконання);

• психологічні (правові почуття, емоції, настрої, переживання);

• поведінкові (правові мотиви поведінки, настанови, готовність до дії).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1. Дайте визначення понять «правосвідомість», «правопорядок», «законність», «дисципліна».

2. Які елементи правосвідомості вам відомі?

3. Наведіть приклади вияву різних елементів правосвідомості.

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал §§ 9–10 (пп. 1–3) підручника.

КЛАС - 10                                                                             ДАТА -

Урок 10

ТЕМА:  Правопорушення

Мета: формувати в учнів поняття правопорушення, ознайомити учнів з видами правопорушень, формувати вміння визначати, до якого виду правопорушень належать певні події, аналізувати події суспільного життя з позиції правознавства.

Обладнання: схема «Форми вини», «Склад правопорушення».

Основні поняття: правопорушення, суб’єкт правопорушення, об’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

1. Чи завжди люди, посадові особи діють відповідно до встановлених норм та правил?

2. Чи відомі вам випадки, коли люди порушують закони?

Завдання

1. Навести приклади порушення закону.

2. Проаналізувати пропоновані ситуації та визначити, що в них спільного.

Орієнтовний перелік ситуацій• Дівчина вихопила в дідуся сумку з грішми;

• учень запізнився на уроки;

• працівниця без поважної причини не з’явилася на роботу;

• дівчина перейшла проїжджу частину дороги у невстановленому місці.

Коментар учителя Головна спільна ознака — порушення певних норм, законів. В усіх випадках йдеться про правопорушення.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Поняття та ознаки правопорушення

«Мозковий штурм»

Визначте ознаки правопорушення (за допомогою учителя).

Результат — встановлення ознак правопорушення та його визначення. Правопорушенням називають будь-яке протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що завдає шкоди людям, суспільству, державі і спричиняє юридичну відповідальність.

Ознаки правопорушення:

1. Протиправність (порушення певної правової норми).

2. Винність — наявність вини особи, яка вчинила правопорушення в певній формі — умислу або через необережність (розглядається з використанням схеми «Форми вини»). 3. Вчинення правопорушення особою, яка досягла віку притягнення до відповідальності певного виду.

4. Наявність шкоди (будь-якого виду).

Склад правопорушення

Розповідь вчителя

Розповідь вчителя з використанням схеми «Склад правопорушення» (с. 65 підручника).

Склад правопорушення — це система об’єктивних та суб’єктивних ознак, які визнають певне діяння як правопорушення.

1. Суб’єкт — це осудна і дієздатна особа, яка вчинила правопорушення.

2. Суб’єктивна сторона — наявність вини у формі умислу або через необережність.

3. Об’єктивна сторона — діяння у формі дій або бездіяльності, а також умови, обставини, засоби, наслідки тощо.

4. Об’єкт — цінності, що охороняються правовою нормою. Види правопорушень

Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на: 1) злочини; 2) проступки.

Правопорушення розрізняються залежно від галузі права.

1. Дисциплінарні проступки — порушення навчальної або юридичної дисципліни, внутрішнього розпорядку організації (установи).

2. Цивільно-правові — завдання майнової шкоди, порушення інших майнових або особистих немайнових благ, що захищені законом.

3. Адміністративні — порушення встановленого державою порядку в місцях суспільного призначення, а також порядку керування усіма іншими сферами життєдіяльності суспільства.

4. Кримінальні злочини — соціально небезпечні діяння або бездіяльність, за що законом передбачається кримінальна відповідальність.

Причини правопорушень

Ділова гра-дискусія

Об’єднати учнів в малі групи. Кожній групі пропонується уявити себе народними депутатами України (або депутатами місцевої ради), на обговорення яких винесено питання про запобігання та зниження рівня злочинності.

1. Обговорити в групі та визначити причини, які призводять до правопорушень.

2. Запропонувати заходи, що сприятимуть зниженню рівня злочинності.

3. Доповісти про підсумки обговорення та обґрунтувати їх.

Під час підбиття підсумків складається схема «Причини правопорушень»*. ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Визначте, яке правопорушення вчинено, та встановіть його склад.

• Юнак ухиляється від отримання паспорта громадянина України;

• учень відмовився подати щоденник вчителю;

• дівчина не придбала квиток в трамваї і була затримана контролером;

• водій, керуючи мотоциклом, перевищив дозволену швидкість руху.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §§ 9–10 (п. 4) підручника.

2. Знайти повідомлення засобів масової інформації про різні правопорушення та визначити їх вид, форму вини, склад правопорушення.

* Подано зразок, який може бути доповнений або змінений під час обговорення.

КЛАС - 10                                                                             ДАТА -

Урок 11

ТЕМА:     Юридична відповідальність

Мета: формувати в учнів поняття «юридична відповідальність», «крайня необхідність», «необхідна оборона»; ознайомити учнів з видами юридичної відповідальності, формувати вміння визначати наявність підстав притягнення юридичної відповідальності, аналізувати події суспільного життя з точки зору права.

Обладнання: схеми «Крайня необхідність», «Необхідна оборона».

Основні поняття: юридична відповідальність, крайня необхідність, необхідна оборона.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання

Назвати підібрані удома приклади правопорушень та визначити їх вид та форму вини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Визначте, до чого призводить вчинення будь-якого правопорушення.

(До юридичної відповідальності).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Поняття та підстави юридичної відповідальності

У ч и т е л ь.

Юридична відповідальність — це обов’язок правопорушника зазнати певних негативних наслідків (санкції) за скоєне правопорушення, які визначаються в установленому законом порядку.

«Мозковий штурм»

Запропонуйте ознаки, які, на вашу думку, притаманні юридичній відповідальності.

Ознаки юридичної відповідальності1. Негативні наслідки, яких має зазнати винна особа.

2. Накладення компетентним державним органом.

3. Є наслідком порушення норм права.

4. Деліктоздатність особи — здатність особи нести юридичну відповідальність певного виду.

Види юридичної відповідальності

Групова робота

За допомогою схеми проаналізувати ситуації, запропоновані учнями або вчителем, з метою визначення виду правопорушення, відповідного виду відповідальності, яка може настати в кожному окремому випадку.

Орієнтовні ситуації

1) управління мотоциклом у нетверезому стані;

2) неявка працівника на роботу без поважної причини;

3) крадіжка гаманця в пасажира електрички;

4) пошкодження учнем підручника, отриманого в шкільній бібліотеці;

5) напад групи юнаків на дівчину;

6) хибне повідомлення старшокласником в міліцію про замінування школи.

Обставини, що виключають кримінальну відповідальність

Метод «Займи позицію»

Учитель наводить приклади ситуацій, де мали місце обставини необхідної оборони, крайньої необхідності, затримання злочинця тощо (за можливості — реальні приклади, взяті із засобів масової інформації).

Після аналізу кожної ситуації, вчитель пропонує учням визначитися: хто за суворе покарання, хто — проти. Можливе також проміжне рішення.

Обрати позицію просимо після кожної ситуації, коли учні визначаться; пропонуємо їм обґрунтувати свою точку зору.

Робота з документом

Витяги з кодексів України наведено на с.73–76 підручника.

Учням пропонується визначити обставини, які виключають юридичну відповідальність, та спробувати навести приклади ситуацій, де мала місце кожна з цих обставин. Обставини, які виключають відповідальність: необхідна оборона; крайня необхідність; уявна оборона; затримання злочинця; дії під впливом фізичного чи психічного примусу; дії в умовах виправданого ризику. Учитель зазначає, які обставини виключають будь-яку юридичну відповідальність, а в яких випадках виключені лише деякі види відповідальності.

Робота з таблицею

За наявності часу учням пропонується скласти порівняльну таблицю необхідної оборони та крайньої необхідності*, обставин, які виключають юридичну відповідальність, і таких, що найчастіше трапляються в житті.

Для цього використовуються схеми «Необхідна оборона» та «Крайня необхідність» (с.72, 73 підручника). V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Визначити, чи настане відповідальність у наведених ситуаціях і якщо настане, то яка саме. Орієнтовні ситуації

1. Власник човна відмовився надати його для допомоги потопаючому. Тоді юнаки силою відібрали човна і врятували потопаючого, після чого повернули човен власнику. (Юнаки не будуть притягнуті до кримінальної чи адміністративної відповідальності, тому що вони діяли в стані крайньої необхідності. Можна також зазначити, що можливе лише відшкодування завданої матеріальної шкоди, якщо вона мала місце.)

2. До будинку дідуся вдерлися двоє нетверезих юнаків, які, погрожуючи ножем, вимагали віддати їм гроші. Той зробив кілька пострілів з належної йому мисливської рушниці, завдавши нападникам поранення. (Дідусь не буде притягнутий до відповідальності, тому що діяв у стані необхідної оборони. Зважаючи на груповий характер нападу та використання нападниками холодної зброї (ножа), застосування рушниці є правомірним.)

3. Молода жінка перейшла дорогу на червоне світло світлофора, а коли її зупинив міліціонер, пояснила, що вона приїхала з села, раніше не бачила світлофора і не знала значення його сигналів. (Жінка може бути притягнута до адміністративної відповідальності, адже незнання нею норм правил дорожнього руху не звільняє її від відповідальності, хоча міліціонер зобов’язаний врахувати усі обставини.)

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал § 11 підручника.

* Приклад заповнення таблиці див. у додатку.

КЛАС - 10                                                                    ДАТА -

Урок 12

ТЕМА:      УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Мета: систематизувати та перевірити знання учнів за темами.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка знань учнів

Варіант 1

Індивідуальні завдання учням записані на дошці

1. Відтворити схему «Форма держави».

2. Відтворити схему «Гарантії законності».

3. Відтворити схему «Система права».

Термінологічна розминка

Дайте визначення понять:

1) держава;

2) право;

3) влада;

4) монархія;

5) республіка;

6) правовідносини;

7) правопорушення;

8) правосвідомість;

9) законність.

Запитання для усного опитування

1. Дайте характеристику джерелам права.

2. Порівняйте право та мораль.

3. Назвіть обставини, які виключають юридичну відповідальність. Наведіть приклади ситуацій, в яких мають місце ці обставини.

4. Висловіть думку щодо найбільш переконливої, на вашу думку, теорії

походження держави.

Розв’язання юридичних задач

1. Країна складається з 16 земель, кожна з яких має власні конституцію, парламент, уряд. Вищу юридичну силу має конституція, яку приймає парламент держави, що складається з двох палат: нижньої, яка формується шляхом загальнонародних виборів раз на чотири роки, та верхньої, депутатів якої обирають парламенти земель. Глава держави — президент, який обирається нижньою палатою парламенту на 5 років. Уряд очолює канцлер, уряд відповідальний перед парламентом та формується партією, яка має в парламенті більшість (або відповідною коаліцією партій). (Федерація, парламентська республіка, демократія)

2. Країна складається з трьох історичних частин, в кожній з яких діють виборні органи, що займаються справами місцевого значення. Глава держави — королева, яка призначає прем’єр-міністра та міністрів.

Укази королеви підписують та відповідають за них члени уряду. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, нижня палата якого обирається не рідше, ніж раз на п’ять років загальним голосуванням.

Міністри обов’язково мають бути депутатами парламенту, прем’єром призначають лідера партії, яка перемогла на парламентських виборах.

Суперечки розв’язуються судами, суддів призначає королева за поданням кваліфікаційної комісії суддів. (Унітарна країна, обмежена монархія, демократія)

3. Країна розділена на 14 адміністративних одиниць, на чолі яких — призначені королем глава території та рада, яка обирається населенням.

Глава держави — король, він призначає та звільняє міністрів, в окремих випадках може розпустити парламент. Король передає владу у спадок. Парламент обирається строком на чотири роки. Він приймає закони, визначає політику, може висловити недовіру уряду. (Унітарна держава, обмежена монархія, демократія)

4. Країну розділено на 95 департаментів, в кожному з яких існують органи самоврядування, обрані населенням, та префекти, призначені цими органами за погодженням з центральним урядом. Президент обирається загальнонародним голосуванням строком на сім років. Він має право розпустити парламент, самостійно призначає та може звільнити з посади прем’єр-міністра. Парламент приймає закони і може висловити недовіру уряду, що, втім, не тягне за собою його обов’язкової відставки. (Унітарна держава, президентська республіка, демократія)

5. Країна складається з п’яти провінцій, у кожній з яких діє виборний орган, що розв’язує питання місцевого значення. Глава держави — імператор, який призначає прем’єр-міністра та членів уряду. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, нижня палата якого обирається раз на чотири роки. Верхня палата парламенту частково складається з обраних членів, а частина успадковує своє місце. Верхня палата одночасно є вищим судовим органом. Одна з провінцій двадцять років тому була захоплена під час збройного конфлікту, із того часу в ній точаться постійні, часом збройні, сутички з представниками місцевого населення, яке вимагає незалежності своєї землі. 6. Країну розділено на райони, глави яких призначаються президентом країни. Існує також автономна республіка, статус якої визначено конституцією країни. Глава держави — президент, він призначає прем’єр-міністра (за згодою парламенту) та членів уряду (на власний розсуд), може скасувати рішення уряду чи парламенту автономної республіки, але не має права розпустити парламент країни. Однопалатний парламент обирається строком на 5 років, його головне завдання — законодавча діяльність. Парламент має право імпічменту, але його процедура надто складна. Серед вищого керівництва країни два сини президента, два його брати, дружина та ще кілька родичів. Проведено референдум щодо безстрокового подовження повноважень президента, йому присвоєно звання «Батько нації». (Унітарна країна, мішана республіка, наявні елементи авторитаризму)

КЛАС - 10                                                                                                     ДАТА -

Урок 13

ТЕМА:     Конституційне право України

Мета: ознайомити учнів з основами конституційного права України, з історією становлення незалежності сучасної української держави, затвердженням її державного суверенітету; вчити учнів аналізувати нормативні акти, порівнювати їх, виховувати в учнів розуміння, що сучасна Україна є продовжувачем традицій та правонаступником держав, що існували на території нашої країни; визначати основні етапи розвитку української державності, роль державних утворень, що існували на території сучасної України, для розвитку нашої держави та її правової системи; давати характеристику основних історико-правових пам’яток України.

Обладнання: Конституція України, Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України.

Основні поняття: Конституція України — Основний Закон.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Основи конституційного права України

Розповідь вчителя

Конституційне право — галузь, яка є сукупністю норм, що закріплюють основи конституційного ладу в Україні, правовий статус людини і громадянина, регулюють суспільні відносини, пов’язані з формуванням та діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування.Джерела Конституційного права: Конституція України, Закони України, Конституція АРК, Укази Президента України тощо.

Основні етапи розвитку української державності

1-й варіант

Робота з таблицею

Складання синхроністичної таблиці «Правові пам’ятки України»* на основі наявних в учнів знань та з використанням тексту підручника (с. 81–83; надано частину можливої таблиці, яка може бути доповнена за бажанням вчителя та залежно від рівня підготовки класу та наявного часу). 2-й варіант

Робота з картою

Робота з картками, де записано назви відомих учням держав, які існували на території України в різний час, відповідні дати, прізвища державних діячів України, назви правових пам’яток. За допомогою карток учні складають на дошці таблицю «Історія держави та права в Україні», аналогічну пропонованій вище.

Орієнтовний перелік державних утворень: Скіфська держава, Боспорське царство, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Русько-Литовське князівство, Річ Посполита, Австро-Угорська імперія, Запорозька Січ, Російська імперія, Українська Народна Республіка (УНР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Українська держава (Гетьманат), Радянська Україна (УР).

Орієнтовний перелік державних діячів: Ярослав Мудрий, Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Пилип Орлик, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко.

Орієнтовний перелік пам’яток правової думки України: Руська правда, Литовські Статути, Березневі статті, Магдебурзьке право, «Права, за якими судиться малоросійський народ», Універсали Центральної Ради, Конституція УНР, Конституції УРСР та УРСР.

Закріплення суверенітету в політико-правових актах

Інформація вчителя

Правові акти Української держави на шляху до незалежності. • 16 липня 1990 р. — Декларація про державний суверенітет України.

• 24 серпня 1991 р. — Акт проголошення незалежності України.

• 1 грудня 1991 р. — Референдум про підтвердження Акта проголошення незалежності.

• 28 червня 1996 р. — прийняття Конституції України.

Робота з текстами правових актів (с. 88 підручника)

1. Визначити основні положення зазначених документів.

2. Встановити принципові відмінності змісту цих актів.

Основні положення Декларації про державний суверенітет

1. Закріплення державного, національного (право нації самостійно визначати своє життя, в тому числі шляхом створення національної держави) та народного (повновладдя народу, наявність в нього реальної можливості брати участь в управлінні державою) суверенітету.

2. Закріплення поділу влади.

3. Встановлення верховенства законів України (зокрема над законами СРСР).

4. Проголошення економічної самостійності України.

5. Проголошення самостійного призначення генерального прокурора УРСР.

6. УРСР залишається у складі СРСР (не передбачався вихід зі складу союзної держави).

Основні положення Акта проголошення незалежності України

1. Створення незалежної держави Україна.

2. Недоторканність території України.

3. Дія на території України виключно Конституції та законів України.

Розповідь вчителя

• Структура Конституції (Преамбула, 15 розділів, 161 стаття, 14 перехідних положень);

• значення слова «преамбула»;

• характеристика Української держави як незалежної, суверенної, демократичної, правової та соціальної держави.

Завдання

1. Пригадайте визначення поняття «суверенітет».

2. Пригадайте ознаки правової держави.

3. Пригадайте ознаки демократії.

Розповідь вчителя Ознаки соціальної держави; зміст ст. 6 Конституції України («людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою цінністю в Україні»).

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Цифрова розминка

Закріплення знань може відбуватися у вигляді цифрової розминки за роками (датами), які згадувалися на уроці.

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал § 12 підручника.

Клас - 10                                                                                дата -

Урок 14

ТЕМА:   Основні права, свободи й обов’язки громадян України

Мета: ознайомити учнів з поняттям «права людини», їх класифікацією та основними етапами розвитку, з нормами Закону України «Про громадянство»; виховувати в учнів розуміння важливості належності до громадянства та почуття гордості за належність до українського громадянства; формувати вміння працювати з нормативними актами та використовувати їх для розв’язання життєвих ситуацій; виховувати повагу до прав людини, розуміння необхідності їх дотримуватися.

Обладнання: Конституція України, Закон України «Про громадянство», схеми «Підстави втрати громадянства України», «Гарантії прав і свобод людини й громадянина».

Основні поняття: права людини, громадянство України.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація наявних знань

Завдання

Пригадайте, що таке громадянство.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Громадянство України. Конституційні принципи громадянства

Розповідь вчителя

Конституційні принципи громадянства:

• єдине громадянство;

• неприпустимість позбавлення громадянства України;

• невід’ємне право громадянина України на зміну громадянства;

• захист та підтримка громадянина України з боку держави (в тому числі за межами України).

Набуття та припинення громадянства України

Робота в малих групах з текстом Закону України

4. підсумки уроку

5. домашнє завдання:

* опрацювати відповідний параграф уроку

КЛАС - 10                                                                       ДАТА -

Урок 15

ТЕМА:    Вибори. Референдуми

Мета: ознайомити учнів з формами народовладдя, принципами та загальними засадами виборів, зі шляхами реалізації права на участь в управлінні державою; навчити учнів брати участь у референдумі, збирати та аналізувати інформацію, виховувати толерантність у ставленні до різних думок, повагу до рішення, прийнятого більшістю; формувати в учнів розуміння необхідності та доцільності участі кожного у виборах, залежності долі країни від активності кожного у виборчій кампанії.

Обладнання: Конституція України.

Основні поняття: пряма та представницька демократія, вибори, виборчі системи, бюлетень,референдум, принципи проведення виборів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Пригадайте, що означає поняття «народний суверенітет».

Спираючись на власний життєвий досвід, а також на повідомлення засобів масової інформації, запропонуйте, яким чином громадяни можуть взяти участь в управлінні державними справами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Народовладдя в Україні

Розповідь вчителя з елементами бесіди та використанням схеми «Види народовладдя в Україні»

Завдання

Згадайте, як приймалися рішення в первісному суспільстві, у Давній Греції, на Запорозькій Січі.

Розповідь вчителя

1. Форми безпосередньої демократії.

2. Поняття «референдум».

Референдум — прийняття рішень з найважливіших питань життя держави чи окремих територій шляхом загального голосування громадян.

Інші форми прямої демократії

Запитання

Як ви вважаєте, чи є недоліки у прямої демократії?

• Значні витрати на проведення референдуму;

• організаційні складності;

• недостатня обізнаність значної частини населення зі складними юридичними, політичними проблемами, які можуть бути винесені на референдум.

Порядок проведення референдуму в Україні

Роботи в малих групах

• 1-а група — за допомогою тексту розділу 3 Конституції України (с. 107– 108 підручника) визначити, в яких випадках та ким призначається (проголошується) референдум.

• 2-а група — за допомогою тексту розділу 3 Конституції України (с. 107–108 підручника) визначити, які питання можуть виноситися на референдум, в яких випадках він є обов’язковим, а коли він не може бути проведений.

• 3-я група — за допомогою тексту розділу 3 Конституції України (с. 107–108 підручника) встановити основні принципи, які визначають порядок проведення референдуму та виборів.

Вибори в Україні

Розповідь вчителя

Типи виборчих систем: мажоритарна; пропорційна; мішана*.

Досвід використання різних типів виборчих систем в інших державах

(пропорційна система — у ФРН (нижня палата — бундестаг), Ізраїлі, Фран-

ції, мажоритарна — у США, Великобританії, мішана — в Росії, Грузії).

Порядок проведення виборів

Метод «Мозковий штурм»

Висловіть свою думку щодо того, яким чином мають проводитися вибори, які стадії повинен пройти цей процес, що необхідно для їх проведення.

Розповідь вчителя

1. Основні етапи виборчої кампанії:

• формування округів та дільниць;

• формування виборчих комісій;

• складання списків виборців;

• висунення кандидатів та їх реєстрація;

• передвиборча агітація;

• голосування;

• підбиття підсумків та їх оголошення;

• реєстрація обраних кандидатів.

• Кожен виборець має голосувати особисто, голосування за інших, навіть найближчих родичів, за дорученням тощо не допускається.

• Кожен виборець бере участь у виборах на виборчій дільниці відповідно до місця його проживання, де його внесено до списку виборців.

 • Виборчий бюлетень видається членом виборчої комісії на підставі документа, який посвідчує особу (паспорта, військового квитка).

• Отримавши бюлетень, виборець має розписатися в списку виборців та у відривному талоні на виборчому бюлетені.

 • Для того щоб висловити свою думку, виборець у кабіні (кімнаті) для таємного голосування ставить позначку («галочку», хрестик тощо) проти прізвища кандидата, назви партії або варіанта рішення, яких він підтримує, або проти речення «Не підтримую жодного кандидата (жодної партії)».

• Виборець має право зробити лише одну позначку. Бюлетень, в якому зроблено більше однієї позначки або не зроблено жодної, вважається недійсним.

 • Зробивши вибір, виборець кидає бюлетень у скриньку для голосування.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 14 підручника.